ТРОЦЮК — уродженець Доросинь. Батько за освітою — інже­нер, мама — вчителька. Доросинівську середню школу Сергій закінчив у 1980 році. В атестаті мав лише п'ятірки. Вибрав фах військового. Вчився у Хмельницькому вищому командному артилерійському училищі. Молодого лей­тенанта направили служити у військову частину на Далекий Схід, в район станції Лазо. Весною 1987-го його перекинули в охоплений війною Афганістан на заміну командира протитанкового вогнеметного взводу горно-стрілецького батальйону відомої Баграмської дивізії. Брав участь у 39-и бойових операціях. В одній з них одержав поранення. Лікувався в госпіталі Ташкента. За проявлені мужність та умілі дії батареї Сергія Троцюка (він уже виріс до капітана) було удостоєно медалі «За відвагу» та двох орденів Червоної Зірки. Батьків і рідних Сергій відвідав аж в січні 1989-го. А далі знову нелегка служба — вже у Хабаровському краї. На Волинь повернувся через три зими. Підприємницьку діяльність розпочав у 93-му році. Невеличка фірма (починали з десяти працівників) поступово ставала на ноги, міцніла і виросла в солідне виробничо-транспортне об'єднання «Інтерком». Нині Сергій Ананійович удостоєний звання Заслуженого працівника про­мисловості України. Певний час активно вів громадську роботу: обирав­ся в облраду Спілки «афганців», був депутатом обласної ради від  Рожищенського району. Він — підполковник запасу.