Загальноосвітня школа
І-ІІІ ст. с. Доросині
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [18]
Випускники школи [0]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Шкільне життя » Мої статті

ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ НЕПЕРЕСІЧНОГО ЗЕМЛЯКА

ШАНУВАЛЬНИКІВ БАГАТОГРАННОЇ ТВОРЧОСТІ ПЕДАГОГА, КРАЄЗНАВЦЯ, ПИСЬМЕННИКА СТЕПАНА КУРИЛА-ШВАНСА ЗІБРАЛА ДНЯМИ ШКОЛА СЕЛА ДОРОСИНІ НА
ЛІТЕРАТУРНИЙ РАНОК ПАМ′ЯТІ.

       

    І перший виступ – «Роль та місце села Доросині в історії Волині». Директор школи Ярослав Троцюк коротко ознайомив присутніх з історією села, факти якої  і стали документальною основою романів С. М. Курила – Шванса « На шляхах звивистих» та «У вихорі війни». На закінчення він зазначив, що постать Шванса ще має стати об’єктом дослідження у волинєзнавстві як педагога, так і людини, чий багатий життєвий досвід та наполегливий краєзнавчий пошук, помножені на літературний хист, вилилися у написання яскравих художньо – документальних книг.

   Були ці книги ( три – про Доросині («На шляхах звивистих», «У вихорі війни», «Село Доросині і його люди»), а ще – «Ад’ютант генерала Домбровського  (У розблиску громовиці)», «Це було на Червенській  Русі», збірки новел і оповідань «Доземний уклін Вам, мамо», «Убита радість», «Тато, вернися!» «Запізніле вибачення», «На мисливських просторах»,»Вірність і зрада», «Дякую, тобі, Галинко») на почесному місці в святково прибраному спортивному залі школи. А серед гостей у першому ряду – дружина педагога – письменника Олександра Захарівна Шванс. У своєму слові – спогаді вона розповіла, що  «Степан Миколайович був надміру скромним, не хотів, щоб його возвеличували, та й часу для того не мав. Волів за краще спілкуватися зі старими людьми, яких дуже любив та поважав і від яких черпав мудрість».

    Пригадали, якою людиною та вчителем був Степан Миколайович, його учень та упорядник третьої книги, заслужений журналіст України, засновник творчої премії Степана Курила – Шванса Василь Федчук  та ведуча літературного ранку,  вчителька школи Наталія Сітовська.

    У ці спогади органічно впліталися рядки книг, написаних Степаном Курилом – Швансом і прочитаних та інсценізованих учнями школи, пісні, які він любив і які прозвучали у виконанні аматорського колективу місцевого будинку культури, уривок з телефільму «На гостини до Шванса», сучасні пісні у виконанні талановитої юної доросинівки Ка­терини Василевської, вірші, присвячені Степану Миколайовичу. Пам'ять письмен­ника вшанували хвилиною мовчання.

    Ректор Волинського інсти­туту післядипломної педаго­гічної освіти Петро Олешко у своєму виступі говорив, що за життя Степана Шванса не був знайомий з ним, але пізнає його за прочитаними новелами, які він високо оці­нив ще й з точки зору педа­гогіки. Разом з тим він зау­важив, що Степан Миколай­ович залишив по собі слід і слово, а ще - учнів, які про­довжують його справу. Пет­ро Степанович вручив Подя­ки ВІППО за вагомий внесок у розвиток краєзнавства та залучення учнівської молоді до науково-дослідного пошуку в історії волинського краю вчительці ук­раїнської мови та літератури ЗОШ с. Доросині Наталії Сітовській, директору шко­ли Ярославу Троцюку, методисту Рожищенського РМК Валентині Мохнюк.

    Не залишати історичну пам'ять наприз­воляще закликав голова обласної органі­зації Національної спілки краєзнавців Ук­раїни, професор, завідувач кафедри СНУ ім. Лесі Українки Геннадій Бондаренко. У своєму виступі він, зокрема, повідомив, що художньо-документальна трилогія про село Доросині включена в програму волинєзнавства, тож з творчістю непересічного зем­ляка юні волиняни знайомитимуться, вив­чаючий цей курс.

   Збірку методичних розробок уроків літе­ратури рідного краю за творами С.М. Курила-Шванса, підготовлених вчителями - філологами району, передала в куточок письменника в музеї історії села методист РМК Валентина Мохнюк. «Хотілося б, щоб у музеї історії освіти Волині також знайшлося місце для експозиції про доросинівського педагога – письменника», - зазначила вона.

    Віддаючи любов і шану Степану Миколайовичу за його невсипущу пра­цю, за талановите перо та чуйне серце, що билося в такт із сер­цями героїв його твору, тепле слово про письменника-земляка віршованими рядками мовила жителька Доросинь Надія Банада.

    Холодного зимового дня на могилу письменника на сільсько­му кладовищі лягли квіти суму та печалі. Увіковічнюючи своїм сло­вом історію Доросинь та пам'ять про своїх односельчан, Степан Курило-Шванс тим самим увіковічнив і себе. «І не обірветься доросинівський родовід, не зникне коріння, не замулиться криниці чисте джерело»: історію села пи­шуть нові покоління.

Раїса Мацюк

Категорія: Мої статті | Додав: Ярослав (13.03.2017)
Переглядів: 30 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
  • kravchen.at.ua
  • yaroslav26.blogspot.com
  • mydzha.blogspot.com