Світе тихий, краю милий, моя Україно!

За що тебе сплюндровано, зо що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась?

Чи ти діточок невинних звичаю не вчила?

Молилася…

      26 квітня 1986 року… Ця дата назавжди залишиться в пам’яті людства.

     В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. У 2018 році годинник життя відраховує 32 роки Чорнобильської катастрофи. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково – технічний прогрес може приносити і гіркі плоди. Людство ще не знало техногенно – екологічної катастрофи таких масштабів.

     26 квітня 2018 року у ЗОШ І – ІІІ ст. с. До росині проведено лінійку – реквієм «Чорнобиль не має минулого часу».  Аварію на Чорнобильській АЕС ліквідовували і наші односельчани – герої. Це – Миджга В. М., Герасимчук В. О., Захарчук В. Я., Домбровський В.Й., Щебрук Л. В.. Бажаємо їм міцного здоров’я.

    Чорнобильська аварія – перший дзвінок у ХХІ століття. Нехай у цей день, День Національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в думах кожного з нас співчуттям і милосердям.