Народився 10 квітня 1936 р. у с. Кроватка Рожищенського району Волинської області в сім'ї селян Єрофея Васильовича та Ярини Іванівни. Батько брав активну участь у партизанському русі і бойових діях на фронті Великої Вітчизняної війни, а в мирний час був депутатом сільської і районної ради.

Після закінчення Доросинівської середньої школи у 1954 р. Леонід Єрофейович завідував клубом у рідному селі, організо­вував роботу гуртків художньої самодіяльності, грав у п'єсах. Місцевий хор був відомий далеко за межами се­ла, а в 1955 р. виступав у Луцьку на виставці досягнень народного господарства.

У березні 1959 р. Леонід Матящук був обраний голо­вою виконкому сільської ради, а в липні вступив на юри­дичний факультет у Львівський державний університет імені Івана Франка. Навчаючись на заочному відділенні, він водночас працював оперуповноваженим міліції, ад­вокатом. Л. Є. Матящука обирали членом обласного комітету профспілки державних установ, обласного то­вариства «Знання», він очолював секцію держави і права цього товариства. Згодом закінчив заочно Київський інститут підвищення кваліфікації.

У  Волинському обласному суді Леонід Матящук пройшов справжнє загартування, оволодів мистецтвом логічно  й  об'єктивно  мислити, вирішувати  складні кримінальні і цивільні справи, виправляти помилки, допущені суддями районів та міст області, чинити опір втручанню в судову діяльністю. За 14 років його роботи в суді не було скасовано жодного вироку, винесеного під його головуванням. Леонід Єрофейович двічі стажувався у Верховному Суді УРСР  в колегії із кримінальних справ і в колегії із цивільних справ. Ста- суддею високого рівня допомогло також навчання курсах у Всесоюзному інституті підвищення кваліфікації в Москві.

У 1986-1991 рр. працював начальником управління юстиції Волинського облвиконкому, особисто очолював перевірку роботи районних народних судів, нотаріаль­них контор та відділів ЗАГСів Волинської області.

Постановою   Верховної   Ради   України   у   1992    Л. Є. Матящук був призначений головою арбітражного (тепер господарського) суду Волинської області, і працював  на цій посаді більше дев'яти років -  до виходу у відставку. У 2001 р. він був радником голови господарського  суду, а з квітня  2009 р. працював  старшим інспектором цього ж суду.

Своїм досвідом Леонід Єрофейович ділився не лише з колегами, а й зі студентами, викладаючи у 2001-2006 рр. господарський процес у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Леонід Матящук віддав судочинству 45 років життя, завжди залишаючись принциповим, вимогливим до себе й до інших, дбав, щоб правосуддя було непідкупним та справедливим, ставив інтереси людей вище власних і ніколи не був байдужим до долі інших. Він часто виступав по радіо, на телебаченні та у пресі. Неодноразово Леоніда Єрофейовича відзначали як сумлінного й відповідального працівника. У 1970 р. він був    нагороджений    медаллю    за    доблесну працю, а в 1984р. — медаллю «Ветеран праці». Указом Президента України у 2000 р. йому присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України» за вагомий особистий внесок у зміцнення законності і правопорядку та високий професіоналізм.

Життєве кредо Леоніда Матящука: «Патріоп. це не святкова одежина, а важка праця».