Вірний Володимир Миколайович

В.Вірний народився в селі Доросині 1 травня 1923року. Мати померла, коли йому не було й шести років. Батько Микола Федорович. належав до членів КПЗУ. В. Вірний закінчив Доросинівську початкову  школу за Польщі, ґрунтовні знання в якій  давала дуже освічена і надзвичайно вимоглива  вчителька Зося Гамалея. Його тільки півроку протримано в першому класі і, за те що добре вчився, достроково переведено в другий клас. Закладені вчителькою міцні знання згодом уже по війні допомогли  екстерном закінчити радянську семирічку поступити в технікум та академію. У 1941- 1944роках звідав всю гіркоту окупаційних незгод: приниження, постійний страх смерті, виснажливу працю  в Мало-Березолуківському фільварку, переховування від людоловів, які хапали і вивозили на каторжні роботи юнаків і дівчат у Німеччину.
У березні 1944року відразу після  вигнання нацистських загарбників з Доросинь став солдатом Радянської армії. Фронтову службу ніс у складі 14 окремого зенітного дивізіону 7-го гвардійського кавалерійського корпусу. У Східній Прусії був поранений. Лікувався. Згодом брав участь у штурмі  Берліна і після переможної битви  за нього разом з іншими бойовими побратимами тесаком поставив свій підпис на стіні рейхстагу. Ще рік служив у Магдебурзі. Мав  змогу  об’єктивно оцінити економічний розвиток Німеччини. Забудову не тільки міст, але й усіх сіл. І це йому згодом стало в пригоді.
Володимир  Вірний — знатний  каучуковод,  новатор, перший  Герой  Соціалістичної  Праці на Волині. Він  не  шукав   легких  доріг. Ще  в  шкільні  роки  Володимир  твердо знав,  що  шлях  до щастя  лежить  через працю. Ось  чому,  ставши на ноги,  він  попросив  керівників  артілі  ім. Енгельса  Рожищенського  району  на Волині  дати  йому  роботу.
— Будеш ланковим, Володю, — вирішили  на правлінні. 
У  1948 році В.Вірний  вперше взявся  за  вирощування  кок-сагизу — нової  сільськогосподарської  культури,  з  якої   виготовлявся  каучук.  У  співдружності з  наукою  і  передовим досвідом знатних ланкових Агріппіни  Пармузіної і Олени  Хобти,  від  яких Володимир Миколайович  перейняв досвід  вирощування  каучуконоса, не шкодуючи  сил, він  з  членами  своєї  ланки  в 1950  році  застосував  весь комплекс  агротехнічних  заходів:  провів  п’ять  прополювань  у  рядках,  шість  рихлень  у  міжряддях  і  одне  підживлення  мінеральними  добривами.
Ще краще  працювала  ланка  під  час  збирання  насіння  кок-сагизу,  яке  тривало  два місяці. На окремих ділянках  збирали  насіння  по  три-чотири  рази  на  день. 
Наполеглива  праця  дала  блискучі  результати — з  кожного  гектара  плантації  зібрано  по  218,8 кг насіння  і  по  20  центнерів  коріння  кок- сагизу.
Радянський  уряд  важку  і  старанну роботу  трударів  оцінив  як героїчну,  присвоївши їхньому  ланковому  звання  Героя  Соціалістичної  Праці.
В.Вірний   передавав  свій  досвід  іншим каучуководам.
У  жовтні 1954 року  він,  як  ланковий  від колгоспу  ім. Молотова  Рожищенського  району  відвідав  сільськогосподарську  виставку  в  Москві.
У  1955 році  Володимир  вступив до Академії  сільськогосподарських  наук  на  агрономічний  факультет.  При кафедрі сільськогосподарських  машин  він вивчав  курс  теоретичної  та  практичної  підготовки  по  водінню  зернового  комбайна (1958-1959 рр.)  в результаті  чого йому  була  присвоєна  кваліфікація   комбайнера.
У 1960  році  юнак  закінчив  Академію  і здобув  спеціальність  вченого агронома.
У  1963-1971 роках  Володимир  Миколайович  - голова  колгоспу  ім. Енгельса  та депутат  Доросинівської сільської  Ради.  На  сесіях  В.Вірний  піднімав  питання  про  забудову с.Доросині  з метою  перетворення  його  у  селище  міського  типу,  зокрема,  спорудження  дитячого  садка, Будинку культури. дільничної лікарні, млина,    хлібопекарні,  пошти.  Він дбав  про  добробут  і благоустрій  свого  рідного  села  та   його мешканців працюючи і в облсільгоспуправлінні. 
Чимало  ініціативних і  кмітливих  людей  працювало  у  Рожищенському  районі.  Багато  добрих  справ  на їхньому рахунку.  Та  найпоказнішим  цей  рахунок  був у  Володимира Миколайовича  Вірного —   першого  Героя  Соціалістичної  Праці  на  Волині  та людей,  які  наполегливо  та  самовідданно  працювали  у  його ланці.  Саме за працю  й  людська  шана.