…А почалося з хати під соломою

Щедрий урожай зібрала школа за 125 літ свого життя.

Дивлячись на сучасну двоповерхову будівлю, великі вікна й затишні класи, тяжко навіть уявити, що колись за школу в Доросинях слугувала дерев’яна хата під соломою. Тож усім, хто завітав на освітянський ювілей, розповісти й подивитися було що.

Випускники, які приїхали у Доросині навіть із Криму, відзначали позитивні зміни в зовнішності школи. Про якісне її наповнення – учителів та учнів – розповідали голова облради Володимир Войтович, керівники району Володимир Масалов і Андрій Музика. А Олександр Курилюк завітав на свято із подвійної нагоди: як учень доросинівської школи і як заступник голови облдержадміністрації. Не дивно, що ювілей Храму науки став святом цілого села.

Аби хоч трохи передати, що таке «125» у житті сільської школи, не можу не навести спогади ветеранів педагогічної ниви, які на святковий вечір прибули з різних куточків Волині. Бо нікого, мабуть, не лишили байдужими слова, як навчалося у хатах без опалення, як у тісних кімнатках тулилися діти й учитель, а біля класної дошки двоє учнів розминутися не могли. Чому колись учитель був найбільш поважною в селі людиною, пояснили спогади, як педагоги трудилися по 12 год. на добу, як у дощ та сніг бігали між п’ятьма приміщеннями школи і, навіть упавши, не мали часу привести себе до ладу.

– «Извините, ребята, что в таком виде. Пока бежал к вам, поскользнулся и упал». І жодна дитина навіть не подумала засміятися, – пригадували ті, кого освітній заклад навчав, давав роботу, а сьогодні допомагає онуків виховувати.

Тому цілком погодилися доросинівці, коли їхню школу порівняли зі старовинною іконою.

– Можливо, ці ікони як мистецький твір не вирізняються. Одначе цінні – бо намолені. Так само й ваш навчальний заклад. Він особливий своєю душевністю і духовністю, яка відчувається всюди, – вітаючи учнів та педагогів, зізналися голови районних держадміністрації Володимир Масалов і ради Андрій Музика.

Оцінив досягнення колективу й Володимир Войтович. Адже він і за фахом педагог, і багаторічний керівник Рожищенського краю.

Та й колеги-освітяни не скупилися в Доросинях на хороші слова: «Це школа, про яку легко говорити». А легко, бо навчальний заклад традиційно займає лідерські позиції як у районі, так і в області, як у спортивній сфері, так і в змаганнях інтелектуалів.

– Такий результат – робота всього нашого колективу, – прийнявши вітання «Волинської газети», зазначив директор ЗОШ Ярослав Троцюк. Бо кому це знати, як не йому – людині, котра майже 30 літ очолює навчальний заклад. – Коли мене, молодого педагога, призначили сюди директором – чесно кажучи, за голову брався. Адже навіть із добротним приміщенням клопотів було ну дуже багато! Чого варті водонапірна башта чи заміна покрівлі, шкільний стадіон чи географічний майданчик.

Серед останніх новинок у доросинівській ЗОШ – енергоощадний котел «Кальвіс», який на паливо економний, а на тепло щедрий, металопластикові вікна, котрі хай поетапно, але замінюються, шкільний автобус. Серед останніх перемог – звання найкращих на фестивалі «Нащадки козацької слави», командне третє місце в обласному турнірі юних фізиків.

– Навіть сьогодні, коли на святкуванні високоповажні гості, в розмові з ними не міг оминути актуальних для школи питань, – зізнався Ярослав Миколайович. Бо, вважає, саме директор мусить відповідати за комфорт і затишок. А завдання учнів – навчатися. Педагогів – передавати знання. Причому такі, які би дозволяли дітям отримати вищу освіту, знайти хорошу роботу й через багато літ на ще соліднішому ювілеї сказати школі «Дякую» за добре, світле, вічне…

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Волинська газета 21 листопада 2013 року